29 липня 2016 року набула чинності постанова КМУ від 13 липня 2016 р. № 439, якою затверджено порядок контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп - фізичних осіб- підприємців обсягу доходу, що вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Нагадаємо, такий обсяг визначено пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України у розмірі понад 1 млн.грн.

Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізособами - підприємцями) обсягу доходу, визначеного п. 296.10 ПКУ (далі – Порядок 439) визначає, чи необхідно платнику застосовувати РРО у своїй діяльності, чи ні, у разі перевищення обсягу доходу в 1 млн. грн. (крім випадків, які передбачені в статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, яка визначає операції, при яких РРО не застосовуються незалежно від обсягу отриманого доходу).

Згідно з Порядком 439 для визначення граничного обсягу доходу враховуються сукупно усі види доходів, які платник єдиного податку отримав протягом календарного року від провадження підприємницької діяльності незалежно від обраних її видів.

Варто зазначити, що для контролю за досягненням граничних обсягів доходу органи фіскальної служби можуть:

• використовувати наявні у них інформаційні ресурси;
• звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації у порядку, визначеному Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245  (за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених п.73.3 ПКУ); 
• проводити зустрічні звірки згідно п.73.5 ПКУ у порядку, встановленому Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232;
• здійснювати документальні позапланові (за наявності підстав, передбачених пп. 78.1.1-78.1.18 ПКУ) та фактичні (за наявності підстав згідно з пп.80.2.1-80.2.7 ПКУ) перевірки, передбачені Податковим кодексом України.

Короткий огляд діючого законодавства у сфері застосування РРО наведено у листі ДФСУ від 27.05.2016 р. №5585/С/99-99-22-07-03-14 «Про розгляд звернення».

Ми ж хочемо звернути увагу наших читачів, що 26 липня 2016 року набрав чинності ще один важливий нормативний документ у сфері застосування РРО – наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (наказ 547).

Наказом 547 затверджені нові:

• Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
• Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
• Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
• Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок реєстрації та застосування РРО для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)

Згідно нового Порядку реєстрації та застосування РРО, для реєстрації РРО, крім документів, які подавались раніше (реєстраційна заява, копія документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО, копія документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, копія договору суб'єкта господарювання з центром сертифікованого обслуговування (ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО) слід  ще подавати копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модему (у разі застосування зовнішнього модему).

Подаючи реєстраційну заяву у паперовому вигляді, необхідно одночасно пред’явити фіскалам і оригінали відповідних документів. Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб'єкту господарювання, копії залишаються в контролюючому органі.

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред'являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

Якщо довідку ЦСО про опломбування РРО та акт введення у експлуатацію не надано до контролюючого органу у термін протягом 5-ти робочих днів з дати видачі або надсилання контролюючим органом суб’єкту господарювання довідки про резервування фіскального номеру РРО за формою №2-РРО, така довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, а фіскальний номер скасовується датою резервування.

Порядок реєстрації та застосування РРО передбачає, що РРО для відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за місцезнаходженням таких підрозділів за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.

Терміни розгляду документів ДФС щодо реєстрації РРО, видачі довідки про резервування фіскального номеру РРО, відмови від реєстрації РРО, а також термін переведення суб’єктом господарювання РРО у фіскальний режим роботи не змінились.

Що стосується перереєстрації РРО, то згідно нового порядку у разі внесення змін про місцезнаходження які потребували переопломбування РРО, крім реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» (із зазначенням відповідної причини) та реєстраційного посвідчення, слід подати до контролюючого органу ще довідку про опломбування РРО. Крім того, визначено порядок перереєстрації РРО у разі переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку (п.4 підрозділу 3 розділу II Порядку реєстрації та застосування РРО).

До 7 робочих днів збільшено дозволений термін використання розрахункових книжок  у разі здійснення ремонту РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії (раніше було - 72 години). Також встановлено, що у разі виявлення несправностей РРО чи пошкодження засобів контролю суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про це письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі:

• ЦСО - протягом робочого дня такого виявлення;
• податковий орган за місцем своєї реєстрації - протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження.

Новим порядком реєстрації та застосування РРО передбачено нову (додаткову) причину для скасування реєстрації РРО – а саме, наявне судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці. Суб’єкт господарювання може сам подати заяву про скасування реєстрації РРО за такою причиною, або ж таке скасування буде здійснено примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, аналогічний порядку реєстрації та застосування РРО для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги).

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій

Новий порядок реєстрації та ведення РК та КОРО містить у додатках нові  форми Книги обліку розрахункових операцій на РРО (Додаток 1 до Порядку) та Книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю (Додаток 2 до Порядку). Нові форми книг приведено у відповідність до чинного порядку визначення бази оподаткування ПДВ, встановленого п.188.1 ПКУ, та чинної форми фіскального чеку: оскільки  з 01.01.2016 року до бази оподаткування ПДВ не включається роздрібний акцизний податок, то у нових формах книг для відображення акцизного податку передбачено окремі графи (графи 7 та 9).

Також з’явилась нова причина скасування реєстрації КОРО -наявність судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.

Зверніть увагу!

У зв’язку із набуттям чинності наказом 547 виникають питання щодо можливості застосування книг обліку розрахункових операцій за старими формами. Детальні роз’яснення з цього питання містяться у листі фіскальної служби України  N 26665/7/99-99-08-01-03-17 від 05.08.2016 р.

У ньому повідомляється, що використання раніше зареєстрованих КОРО за старою формою є правомірним до настання першої із подій:

• закінчення КОРО;
• завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО;
• виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги.

При цьому перереєстровувати такі книги можна лише протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547(до 26 серпня 2016 р). Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО, здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.

У листі також надано рекомендації щодо здійснення записів у старих книгах суб’єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією підакцизних товарів ( у касових чеках яких обов'язковим реквізитом є дані про акцизний податок). Згідно рекомендацій, записи у книзі треба здійснювати наступним  чином:

1) у назвах граф 6, 7 потрібно дописати знак "/" та відповідно слова "за ставкою акцизного податку", "сума акцизного податку";

2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться:

у графу 6 - суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою ПДВ, "/", суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;

у графу 7 - сума ПДВ, "/", сума акцизного податку.

Щоб уникнути подібних незручностей, рекомендується таким суб'єктам реєструвати другу та наступну КОРО за новою формою, тим більше, що через зміну форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.

Що стосується суб'єктів господарювання, діяльність яких не пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, то вони можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані КОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання КОРО.

Порядок опломбування РРО

Порядок опломбування РРО загалом не змінився. Із нового можна відмітити нове визначення персоналізації РРО: «персоналізація РРО - процедура, під час якої на підставі даних щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду, відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Державної фіскальної служби України (далі - ДФС)» (п.3 Розділу I Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій).

Також у Порядок опломбування РРО додано норми щодо проведення персоналізації РРО у разі присвоєння ІПН або анулювання реєстрації ПДВ.